28 травня в урочищі Данилів град біля села Стіжок Шумського району пролунають позивні тринадцятого міжобласного мистецько-краєзнавчого фестивалю «Братина». На відміну від цілого ряду своїх ровесників, фестиваль на Шумщині досі не перетворився на встидливо прикритий вишиваночками форум любителів випити й закусити. Фестиваль залишається одним з інтелектуальних центрів волинсько-галицького пограниччя, оскільки серед його заходів – книжний круглий стіл «Волинський літопис», що об’єднує творці та шанувальників української історичної та краєзнавчої книги. І цього року круглий стіл потішить шанувальників гарної літератури сузір’ям яскравих імен.
Set of mock up book on clean background. Template book cover for presentation of printed projects. 3d illustration.
Зіркою першої величини на цій книжній імпрезі безсумнівно буде Дара Корній. Золота письменниця України, уродженка Волині, котра нині проживає у Львові представить гостям «Братини» етапний, принципово новий для неї… та й для сучасної української жанрової літератури роман «Сузір’я Дів». Одразу після виходу книги у видавництві «Віват» перші рецензії на книгу виявилися яскравими та неоднозначними, викликавши ще більш неоднозначну реакцію в соціальних мережах. Воно й не дивно – на відміну від попередніх текстів Дари Корній, написаних за жанровими канонами фентезі чи мелодрами, «Сузір’я Дів» – психологічний трилер, жорстко вписаний у реалії сьогодення, хоча підвалини його сюжету закладені ще у вісімнадцятому столітті. В рецензії на роман лектор і літератор Сергій Синюк зазначив, що місцем дії роману є: «етнічна територія Великої Волині, перекраяна допіру наприкінці вісімнадцятого століття. Шматочок Волині що найдовше залишався у європейському культурному просторі завдяки тому, що потрапив до складу відносно ліберальної імперії Ґабсбургів. Своєрідним камертоном, який задає тональність усього твору, занурює уважного читача в історичну атмосферу місця дії роману є його перша частина «Кляштор над Бугом». Це не просто розповідь про історію бернардинського монастиря, перетвореного в часи радянської окупації на в’язницю особливо суворого режиму. Це – стартова емоційна тема роману, отой мотив, довкола якого і розгортається поліфонія тексту. Мотив, який поєднує легенду й історію, містику й реальність».
«Борги і платежі» – так можна визначити основну тему роману про кровну пам’ять і родинну відповідальність. На думку того ж таки Сергія Синюка: «у «Сузір’ї дів» містика й потойбічні жахи сприймаються як сіренький фон. А справжній трилер починається там, де на повний периметр розгортаються наші землячки і сучасники. Дара Корній в містичній частині, як реверанс шанувальникам попередніх своїх книг, висловлюючись термінами фігурного катання «відкатує обов’язкову програму».
А в нинішній реальності переходить до довільної.
Тоді й робиться насправді страшно».
Вже перші презентації книги пройшли з аншлагами. Тим приємніше, що в напруженому графіку промоційного туру Дара Корній знайшла час і для мистецько-краєзнавчого фестивалю на Тернопільщині.
Втім, за титул «Головної книги «Братини» із «Сузір’ям Дів» цілком зможуть позмагатися ще два романи. Хоча б тому, що ці новинки від «Навчальна книга – Богдан» розповідають безпосередньо про події, які відбувалися у княжому Данилові та на прилеглих до нього землях. Приміром храм Святої Трійці, з відправи у якому традиційно розпочинається фестиваль, 
став місцем шлюбу головної героїні роману Марії Лавренюк «Калина січена».
Ця книга — історія кохання й становлення особистості дівчини, яка волею долі опинилася на лезі жорсткого протистояння ідеологій, націй, світів. Персонажі цілком реально сприймаються у вирі подій, що відбувалися на Тернопільщині впродовж найтрагічнішого десятиліття (1939–49), яке перекраяло не лише сім’ї, території, а й світогляди. Чорні жорна історії перетирали людей нещадно, та людяності знищити не змогли… Роман безумовно — любовний, але й соціальний, безумовно – історичний, але й психологічний… А ще «Чорні жорна» промовисто демонструють стрімкий професійний ріст письменниці. Донедавна М.Лавренюк була відома як авторка дотепних оповідок із сільського життя та книг прикладної кулінарної есеїстики. «Калина січена» – глибоко продумане та ретельно прописане за сім років копіткої праці епічне полотно, що не тільки наслідує кращим світовим зразкам любовної саги, але й продовжує давню й шляхетну історіософську традицію волинської книжності. Цікаво й те, що фінал роману доводить сюжет до логічного завершення, але таки залишається інтригуючи напіввідкритим. Цілком ймовірно, що ще через кілька років життєпис Віри Калинюк продовжиться новою книгою роботи Марії Лавренюк.
Роман Сергія Синюка «Обруч» – успадковує не тільки традицію, але й форму давньої волинської книжності. Подібно до того, як волинські літописи ХІІ-ХІІІ століть складені з невеличких «дружинних повістей», нова книга лауреата премії імені Уласа Самчука – мозаїка невеликих художніх реконструкцій, зроблених на основі літописних свідчень. Проте «Обруч» має кілька наскрізних сюжетних ліній, що розкривають долю трьох родин протягом півтора століть. Окремі фрагменти вже відомі читачам за публікаціями у періодиці, проте нині романне полотно йде до читача у гідній оправі: тверда кольорова палітурка, ошатний формат та багате графічне оформлення. Саме такий вигляд матимуть усі художні твори, котрі виходитимуть в престижній книжковій серії «Magistra vitae».
Лауреат Міжнародної премії імені Уласа Самчука Петро Кралюк уже добре знаний постійним гостям фестивалю «Братина». Він незмінно бере участь у круглому столі «Волинський літопис», проте щороку прибуває на захід з новинками. Цьогоріч Заслужений діяч науки і техніки, доктор філософських наук П.Кралюк представить науково-популярну монографію «Ярослав Мудрий» від видавництва «Фоліо» – свіжий і небайдужий погляд на загальновідому постать.
Лінію «популярної історії» на «Братині» продовжить переможець конкурсу «Коронація слова» Юрій Камаєв. Саме він – автор ключових матеріалів нового видання Центральної бібліотеки імені Юліуша Словацького. «Красиве і корисне» – так називається новий альманах для сімейного читання, зібраний з кращих матеріалів однойменної інформаційної спільноти. Перший номер присвячений ювілею магдебурзького права у Кременці. Проте крім матеріалів Юрія Камаєва, Петра Кралюка, Ірини Скакальської, Зої Карпюк на історичну тематику читачі зайдуть в ошатному томику лекції про садівництво (Мирослав Загорський) та використання дикоростучих рослин в кулінарії (Марія Лавренюк), вантажні причепи до двоколісних транспортних засобів (Сергій Синюк) та домашній тир з мініатюрними реконструкціями історичних луків (Андрій Синюк). А ще – культурологічні спогади Івана Потія до 25-річчя альманаху «Курінь» та добірну новелістику Волинського Тернопілля – твори Сергія Даушкова, Валентини Адамович, Віктора Янкевича. Втім, молодий прозаїк буде представлений на книжному круглому столі і окремою книгою: соціальний детектив Віктора Янкевича «Тенета», що вже набув певного суспільного розголосу, дістанеться нарешті і Шумщини. Як зазначила в недавньому відгуку львівська літераторка Ярина Каторож: «…після прочитання в мене були враження, як після перегляду класного динамічного фільму. Книга розвивається активно, в ній досить багато подій, а персонажів якось так вдосталь, щоб не зламати мізки. Перші сторінок сорок розповідь велась трохи сухувато, але потім, таке враження, що в автора відкрилось друге дихання, і текст став гармонійнішим. Чим мені сподобалась історія? Немає романтизації самогубства, немає уникнення жорстких та неприємних деталей. Бо автори часто беруться за якусь тему, а тоді їм бракує мужності її гідно розвинути. Янкевичу тієї авторської мужності вистачило, але водночас я не побачила переходу до вульгарщини. Завдяки цьому атмосфера книги є реалістичною, а когось чуттєвого може й шокувати. Розповідь побудована так, що увесь час за когось переживаєш. Читати точно не було нудно. За рахунок цього і фінал здивував. Реально. Бо часто розслідування буває в рази цікавішим за розв’язку, а тут останні сторінки труснули мої нерви».
Втім, згаданими вище виданнями літературна палітра «Братини-2018» не обмежиться. Книжний круглий стіл «Волинський літопис» відкритий для цікавих книг, а його організатори – до спілкування із цікавими авторами.
Ірина Топірко, м. Шумськ.
