Обруч [Текст] : [роман] / Сергій Синюк. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2018. – 165, [2] с. : іл. – (Серія “Magistra vitae” ; вип. 3). – ISBN 978-966-10-5395-2. – ISBN 978-966-10-0742-9 (серія)
Роман-мозаїка, побудований за структурними принципами літописання Княжої доби. Невеликі закінчені твори поєднуються багаторівневими сюжетними зв’язками, утворюючи зв’язаний текст, який висвітлює життя Південної Волині від 565 до 1288 року.
Окремі елементи роману попередньо публікувалися в періодичних виданнях та антологіях.
Авторський анонс у фейсбуку:
150 найцікавіших років української історії.
30 років авторської праці з літописами та легендами, тлумаченнями, гіпотезами.
15 автономних повістей та оповідань, на низці спільного метасюжету.
5 родинних сюжетних ліній від прадідів до правнуків… і від князів до землеробів.
Персонажі:
Князі з династії волинських Мономаховичів: Ізяслав Мстиславич, Мстислав Ізяславич, Інгвар Ярославич, Данило Романович, Василько Романович, Володимир Василькович.
Князі з династії галицьких Ростиславичів: Володимир Володаревич, Ярослав Володимирович Осмомисл.
Бояри Шумські:
Розмова автора з Юрієм Вітяком ТУТ:
https://www.youtube.com/watch?v=jOc6lJo9yB4
Дара Корній:
Про що це я? Про роман у новелах Сергій Синюк “Обруч”, котрий щойно дочитала. Дочитала? Мабуть, це неточне слово. Я його допила. І смакував мені той текст, як дороге і добре витримане вино. І у ньому було вдосталь сонця, замість цукру, вдосталь терпкості, але не полинової гіркоти, як то часто буває, коли витискають з читача сльозу, забиваючи ним текст, а ще тут був присутній прекрасний букет з характерів людей, і бідних, і багатих, героїв і не дуже, які жили-любили-ненавиділи-зраджували-жертвували-помирали-народжувалися, у непрості часи княжої доби.
Усе добре дуже швидко закінчується. І вино, і ця книжка. Щойно розігналася, розкуштувала, а на маєш – кінець… І дуже я сподіваюся, що далі буде. Що автор потішить свого читача більшими історичними розвідками. Не Тюдорами єдиними та Іванами Грозними живемо, нє? Пора творити власну українську легенду. Сергію, я в тебе вірю!
І на десерт улюблена цитата з роману, яка звучить так актуально для нашої епохи:
” Ні, руйнувати – вистачить. Руйнували тридцять літ. Ще трохи – і пусткою стане земля. В гонитві за примарною вищістю над Руссю мало не втратили саму Русь.
Шумськ буде стояти. тут закінчаться володіння його самого і його дітей.Не треба йому ні Києва, ні Галича. Колись вихідці з Волині заклали і Київ, і Галич. Київ – серце Русі, Галич – м’язи, але Волинь – душа. І може статись, що Русь втратить і Київ, і Галич, але вціліла дрімуча Волинь дасть нових людей, і нову наснагу, аби повернути і Київ. і Галич.Всяка країна має землю-корінь, з якої росте”
Читайте роман “Обруч” Сергія Синюка. І пишайтеся власною історією. Рекомендую!
Юрій Камаєв:
Отже, автору, як на мою думку, вдалося бути оригінальним та цікавим і якщо ти, читачу, можеш розібратися хто кому ігоревич у західно-руській грі престолів, то «Обруч» Сергія Синюка, мабуть, твоя книжка.
***
Олеся Тивонюк:
Основа роману – літописні події, що мов намистинки одна за одною вишиковуються в розкішне намисто від 565 до 1288 року. Тут і оборона слов’ян – дулібів від обринської навали, і відважні княжі походи, і хитросплетіння європейської дипломатії, і світло науки та мистецтва Високого Середньовіччя.
А ще – безмежна відданість своїй землі, вірне і незрадливе кохання, справжні людські цінності, прописані у Святому Письмі. Історичні події обрамлені в коротеньке, але дуже актуальне сьогодні листування журналіста, який їде писати про події на Сході з коханою, якій залишається тільки згадувати, чекати вірити і молитися. Велике кохання Жінки та Справжня відвага Чоловіка в різні часи і до сьогодні в історичному романі Сергія Синюка ” Обруч.”
***
Ірина Дем’янова:
Тут є і ратний подвиг, і мирний поступ, і зрада, і вірність… Вирують пристрасті! Але, уявіть собі, нема жодного оскверненого матюччям слова! А письменник сучасний, іще доволі молодий!
Якось не в ногу з колєґами маршуєш, Сергію, що мене вельми втішає!
Бо література, все-таки, храм, а не клоака!
***
oksana_nazarenko_2023:
Мої враження: книга сподобалася.
Книга починається з того, як у VI столітті на землі по обабіч річки Горинь, втікачі від переслідувань завойовників обрів, прийшли дуліби і осіли тут на довгі століття, змішуючи свою кров із західними племенами. Але основні події розвиваються вже у Княжу добу в період ХІІ-ХІІІ століття. Автор хотів описати історію найбільшого у той час міста південної Погорині – Шумська, перша згадка про яке датується 1149 роком.
Твір не є класичним романом, він не має цілісного сюжету. Не більше мозаїка замальовок тогорічних подій, яку ми, як читачі повинні самі скласти у голові історію міста Шумська періоду княжих часів. Художності твору придає тільки те, що автор описує життя не тільки реальних літописних персонажів, але і вплітає персонажів вигаданих. Їх збірні образи допомогають уявити, як раніше виглядав побут тогочасних шумчан, якими були суспільні закони та правила, які були стосунки в сім’ї, яким чином здійснювався захист міста від завойовників.
Рекомендую читачам, які люблять читати історію тих часів.
