“Лялька” і лялькоманія (1887-2026)

Поки мистецький бомонд і небайдужі глядачі цілого світу обговоюють фільм “Одісея” Крістофера Нолана і шукають по біблотеках книгу Гомера, поляки мають домашній інформаційний привід для аналогічних, але значно більш інтенсивних обговорень та рефлексій. Навіть два. Бо у вересні 2026 року на люди виходять зразу дві екранізації канонічного роману “Лялька” Болеслава Пруса. 30 вересня в кінотеатрах […]

Читати →

Неля Савчук про “Волинь, 1920: пошесть”

Сергій Синюк, Олеся Тивонюк Волинь 1920: пошесть. Кіноповість. Тернопіль, Видавництво “Богдан”, 2024р.- 72 стор. “Гармати мовчать, але хвороби продовжують убивати. Тиф, червінка, холера… А до них додалася ще й дифтерія, яка косить насамперед малих дітей. У селах – два-три похорони щотижня. У містечках – майже щодня. Самі розумієте, як то впливає на думки та психіку. […]

Читати →

“Щавницький скарб”: українська версія

Петек Кшиштоф Щавницький скарб Видавництво “Богдан”, 2026 Є в цьому щось несподіване – писати відгук на книжку, яку видавництво тільки но поставило на сторінку передзамовлення на своєму сайті. Що ж, причетність до книжного світу має певні позитивні плюси. Зокрема – можливість читати хороші тексти задовго до того, як вони стануть надбанням широкої читацької аудиторії. А […]

Читати →

Королева релаксує

Кристі Агата. Слідство в чотири руки. – Вроцлав: Видавніцтво Дольношльонське. – б.р. Оригінальна назва: “Partners in crime”/ 10/10 За що я буду довічно вдячний Польщі, то це за можливість вільно читати знакові для світової літератури тексти, які проблемно знайти в оригіналі, гидко читати російською і марно чекати українською. Саме тут мені вдалося нарешті дозбирати читацьку […]

Читати →

“Фатерлянд” – фільм Павла Павліковського

Тимчасова самотність має свої позитивні плюси. Наприклад, є час сходити в кіно. На фільм, про який усі говорять. І саме тоді, коли про нього всі говорять. Про фільм Павла Павліковського “Vaterland” у Польщі говорять ще від початку року. Не тільки на кухнях і в інтернеті, але й на Другому каналі Польського радіо, відповідальному за високу […]

Читати →

Ернест Гемінгвей та його романи: інформація до роздумів

Хтось з істориків військової техніки написав про винищувач “Харрікейн” фірми Хоукер: “моноплан з манерами біплана”. Гемінгвей цілком заслуговує на подібну характеристику: “модерніст з манерами реаліста”. А до того ж – і з натурою романтика. ***     Загальним місцем гемінвеєзавства стала думка, що перша дружина так і не стала прототипом жодної героїні Гемінгвея. Прототипом головної […]

Читати →

Творча майстерня сера Вальтера Скотта

Стало звичним ронити скупу сльозу, згадуючи, що письменник мусів заробляти собі на життя ще чимось крім літератури і зітхати над його змарнованим на роботі часом, який значно ефективніше було би витратити на створення так і не написаних шедеврів. Про Скотта так сказати не можна. Британське, переважно прецедентне право зі студентської лави привчало юриста тримати в […]

Читати →

Пиздри

місце найсильніших потаємних прагнень кожного ідейного рашиста, своєрідна “точка G” путінізму називається по своєму символічно: Пиздри. Саме тут до 1914 року лежала крайня західна точка Російської Імперії. Саме до цього міста слідом за російським солдатом найдальше на захід зайшов російський жандарм, російський чиновник і російський вчитель. І коли Владімір Путін говорить про “відновлення статусу і […]

Читати →

Дивний перегук поколінь…

Найкрутіший польський бестселлер ХХ століття – роман Тадеуша Долєнги-Мостовича “Кар’єра Нікодема Дизьми” . Його головний герой – провінціал із задуп’я, який зненацька робить блискучу кар’єру в столиці завдяки щасливому збігові обставин… і власним ораторським здібностям. Дослідники перебрали не одну кандидатуру в пошуках реального прототипа цього персонажа. Примірялися навіть до Юзефа Пілсудського. А мене вже кілька […]

Читати →

Назустріч “святу”

Після попередньої великої війни у нормальних країнах у фермерських господарствах де бракувало тракторів, замість них працювали переобладнані армійські позадорожники 4х4. В колгоспах московського зразка на всіх контрольованих московитами територіях у той самий час бракувало не тільки тракторів, але й коней. Тому в плуги запрягали корів… або жінок. Корів часом шкодували задля молока. Жінок – ні. […]

Читати →