Сергій Синюк Із циклу “Вжесьня: враження” Сімейна сага. Албена Грабовска. “Століття Винних” За те, що ця трилогія в одному томі потрапила мені до рук, колеги з Бібліотеки Міста і Ґміни Вжесьня жодної відповідальності не несуть. Цю книжку я купив сам. Ще дорогою до Польщі постановив: перші гроші, отримані за “Тисячу хлібин” використаю на купівлю […]
Читати →Сергій Синюк (із циклу “Вжесьня: враження) Кримінал. Реміґіуш Мруз “Зникнення”. Першим польським детективом стала повість Юзефа Ігнація Крашевського з цілком недвозначною назвою: “Кримінальна справа” (1872). А з притаманним цьому жанрові розмахом детективи польською мовою почали писати та видавати в першому десятилітті минулого століття. Саме “кримінали” були основою різноманітних “бібліотечок для бідних” під різними назвами, але […]
Читати →Сергій Синюк Із циклу “Вжесьня: враження” “Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти у його країну” Так сказав Йоган Вольфганг Гете. Полякам ця фраза ближче знана в інтерпретації Адама Міцкевича (епіграф до “Кримських сонетів”), а українцям – у прочитанні Лесі Українки в одному із її листів. Проте справедлива й обернена теорема: хто хоче пізнати країну, мусить […]
Читати →із циклу “Вжесьня: враження” Сергій Синюк Його у Вжесьні багато. Це і не дивно, якщо згадати, що радійна традиція у місті розпочалася ще в січні 1925 року, коли Кароль Штір продав маслобійню з паровим двигуном і на здобуті кошти заснував фірму “Штір і компанія”, яка мала випускати елітні радіоприймачі екстракласу. Втім, радіоприймачі вийшли надто дорогі: […]
Читати →(із циклу “Вжесьня: враження) Сергій Синюк До початку російсько-української війни пересічний громадянин України знав про три польських міста: Варшаву, Краків і те до якого він сам, чи хтось із його знайомих їздив на заробітки. Правда і пересічний громадянин Польщі знав про Київ, Львів і те містечко на Волині чи в Галичині з якого […]
Читати →
Олеся Тивонюк І на форумах, і при розмові на вулиці мене усе частіше питають: “Як відлучити дитину від грудей?”. Але коли питають матусі, які годують дитину вже більш як півтора роки – то це цілком природно і потрібно. Але часом питають, яку таблетку випити,щоб поділося молоко, бо псується форма грудей, а мама шестимісячного малюка уже […]
Читати →Олеся Тивонюк (з рубрики “Книготерапія”) Сильна книжка Якщо вам подобається засинати під книжечку, “Сільські історії” – не той варіант. Не заснете. Поки не дочитаєте. Та й після того, як дочитаєте, заснути зможете не зразу. Нинішні трилери з вигаданими жахіттями нервово заздрять в коридорі. Живе життя українського села у двадцятому столітті, спресоване у пʼятсот сорок сторінок. […]
Читати →Олеся ТИВОНЮК В практиці кожного лікаря є випадки, які не можна забути. Особливо пам’ятні – ті, де дитина потрапила в кризову ситуацію через необізнаність та легковажність найближчих людей. Трирічну дівчинку привезли до лікарні після того, як мама пʼять годин намагалася домашніми методами “лікувати алергійку”. За той час температура в малої піднялася до загрозливих тридцяти девʼяти […]
Читати →Кожень день життя в одній хаті з підлітком додає адреналіну та різних емоцій: від розпачу і повної розгубленості, до захоплення та зачудування і « коли ж встигла так вирости?». “Ненавиджу читати книжки – це тупо і нудно!” « Звідки це ?!! Чому тупо, чому не можна відкласти телефон і почитати ?.. Чому нудно ??? » […]
Читати →Сергій Синюк Цей прозовий серіал роботи Лесі Романчук досі залишається трохи в тіні циклу “Не залишай”. Про нього менше говорять і пишуть у колах книгоманів і книгознавців. Не дочекався він і перевидання у кабінетному дорогому форматі. Після першого прочитання такий стан справ видається не дуже справедливим. Проте при перечитуванні стає зрозуміло: так воно і мало […]
Читати →