Тисячоліття волинської книжності [Текст] : [літературознав. лекції] / Сергій Синюк. – Тернопіль : Богдан, 2017. – 285, [2] с. – (Серія “Ім’я на обкладинці” ; вип. 1). – ISBN 978-966-10-4595-7. – ISBN 978-966-10-4599-5 (серія)
Цикл лекцій, що пропонує перший систематизований погляд на історію книжної культури, літератури та книговидання на Волині. Перед книжковою публікацією лекції були прочитані в рамках лекторію “Красиве і корисне” та публікувалися у періодиці.
Теми лекцій:
Онук Мономаха (книжна культура при дворі волинського князя Ізяслава Мстиславича (1097-1154))
Король Лодомерії (книжна культура при дворі волинського князя Василька Романовича (1201-1270)
Берегиня княжої книжності (волинська княгиня Ольга Романівна та її внесок у волинське літописання та книгорозповсюдження (бл. 1240 – по 1292))
Початок нової літератури. Василь Суразький (життя та книжний доробок провідного автора Острозької полемічної школи
Умиротворитель посеред бурі (книги і друкарні Кирила Транквіліона Ставровецького (1581-1646))
Діагнози й рецепти професора Кримського (Агатангел Кримський (1871-1942) як прозаїк)
Справжній Островський (забуті повісті Володимира Островського (1881-1950)
Літописець українського простору (Улас Самчук як спадкоємець і продовжувач волинської княжої книжності)
Соціалістичний сюрреалізм (повісті Бориса Харчука (1931-1988)
https://bohdan-books.com/catalog/book/121510/
***
Петро Кралюк:
Волинський письменник і літературознавець із Шумська Сергій Синюк вирішив не просто звернути увагу на те, що українська література Волині надзвичайно багата й цікава, але й спробував «вирішити проблему», надрукувавши в тернопільському видавництві «Богдан» книгу з амбітною й дещо провокаційною назвою «Тисячоліття волинської книжності». Книга невелика за об’ємом – лише трохи більше 8-ми друкованих аркушів. Звісно, вона не охоплює всієї волинської книжності. Це, радше, пунктир – звернення уваги на забутих чи замовчуваних волинських авторів.
Книга складається з дев’яти нарисів. Дещо важко визначити їхній жанр. Це водночас і літературознавчі розвідки, й історичні розслідування, і навіть своєрідні літературно-художні детективи. Читаються вони легко. Автор уміє захопити читача. Але при цьому залишається ґрунтовним, прекрасно орієнтується в літературі й може дати фору деяким літературознавцям.
Юлія Бондючна:
Сергій Синюк багато знає, особливо те, про що пише. Визначення «Перед кожною написаною книгою – прочитана бібліотека» повною мірою пасує до його роботи. Він один із небагатьох письменників, що відповідально ставиться до того, що робить, до кожного слова і до того, яку інформацію воно несе. Коли читаєш книги С. Синюка, впадає в око знання як знакових історичних подій, так і побутових дрібниць.
***
У «Тисячолітті волинської книжності» він подає нам маловідомі факти про знакові постаті Великої Волині, забуті чи замовчувані: Ізяслава Мстиславича – онука Мономаха та його книжників; великого князя волинського Василька Романовича – короля Лодомерії, Ольгу Романівну – берегиню княжої книжності, дружину князя-філософа Володимира Васильковича; Василя Суразького – чільного діяча Острозького культурного осередку, автора «Книжиці про єдину істинну віру»; Кирила Транквіліона-Ставровецького – автора «Євангелія учительного», «Зерцала богослів’я»; Агатангела Кримського – видатного вченого-філолога, сходознавця, одного із засновників і незмінного секретаря Української академії наук; Володимира Острозького – найпопулярнішого волинського письменника міжвоєнного десятиліття; Уласа Самчука – літописця українського простору; Бориса Харчука – письменника, який належить до покоління волинських «дітей війни», його «Волинь» як продовження Самчукової «Волині».
Розмова з автором – ТУТ:
https://www.youtube.com/watch?v=mwPXSZi7ocw
