Істинно альтернативна історія

“…ми мали блискучу аристократію і можливість перетворитися в аристократичну націю. А створили для себе плебейську міфологію. А яка міфологія – така й нація” – написав колись на “Фейсбуку” Петро Кралюк, значно піднявши градус та інтенсивність однієї історико-світоглядної дискусії . Загалом дискусій нині не бракує ні в українських сегментах соцмереж, ані на шпальтах вітчизняної періодики. І […]

Читати →

“Максими” Юрія Камаєва

  «Новий носій нового прагне слова» – можемо перефразувати класику, усвідомлюючи формотворчу роль електронних соціальних мереж. Народ шукає себе не стільки в генія, скільки в гарній ретельній сварці. Як вказав свого часу Антон Санченко: український фейсбучний срач – продовження полемічної літератури XVII століття та публічних дискусій першої половини двадцятого. Відтак, саме в соціальних мережах нині, […]

Читати →

Римська кулінарія від Марка Ґавія

Марк Ґавій Апіцій. Про кулінарну справу римлян. – Львів: Апріорі, 2021 Знайомство з історією кулінарної культури світу варто починати від античних початків. Римляни сказали би “Аб ово” – “Від яйця”. Була у них така звичка, піднесена до рангу традиції – починати обід з варених пташиних яєць і закінчувати фруктами. А в часовому проміжку від яєць  […]

Читати →

Юзеф Ген та його Монтень

Історія світової літератури знає авторів, які протягом земного життя зробили не одну літераторську кар’єру, а зразу кілька. Одні літератори реалізували їх паралельно, пишучи твори різних жанрів під різними псевдонімами, як Мері Вестмакотт, вона ж Агата Кристі, чи Джо Алекс, він же Мацей Сломчинський, він же Казімєж Квасьнєвський. Роман Кацев, який провів дитинство в Російській імперії […]

Читати →

Агнєшка Осєцка: на вершинах пісенної поезії

      Сергій Синюк  Писати про Агнєшку Осєцку нібито дуже просто, а насправді – дуже важко. Просто, бо в більшості польських бібліотек можна знайти кілька біографічних і мемуарних книг про неї. Складно, бо більшість цих книг відстежують перипетії та нюанси особистого життя поетки, яке вона сама окреслила коротко і жорстко: “Моя куревсько-інфантильна біографія”. Недалеко […]

Читати →

Леопольд Тирманд: “Злий”

Сергій СИНЮК (із циклу “Рецепт бестселера по-польськи”) Найдовші черги у Варшаві першої половини тисяча дев’ятсот п’ятдесят шостого року стояли по два товари. По вершкове масло. І по роман Леопольда Тирманда «Злий». Вкотре підтвердилося правило: про себе охоче читають навіть ті люди, які зазвичай не читають нічого. Книга про післявоєнну Варшаву спричинила небачений читацький сплеск у […]

Читати →

Януш Пшимановський і його чотири танкісти

Сергій СИНЮК (із циклу “Рецепти бестселера по-польськи”) В часи моєї ранньої юності майже в кожній районній бібліотеці була шафка з книжками «для своїх і потрібних людей». Більшості читачів її навіть не показували. Стояли в тій шафці двадцятитомники Дюма та Вальтера Скотта в російському перекладі, кільканадцять безрозмірних радянських книжок «про війну і про любов», які в […]

Читати →

Докладно про F-16… і не тільки

Сергій СИНЮК   Харук Андрій. Бойовий сокіл. Історія F-16/Андрій Харук. – К.: Віхола, 2024. – 216 с. –  (Серія “Життя”) У колі шанувальників історії авіації прізвище Андрій Харук уже давно – Бренд з великої літери. Особисто я вельми тішуся з того, що маю в домашній бібліотеці книгу “Крила України: Військово-повітряні сили України, 1917—1920 рр”. Намагаюся […]

Читати →

Стежками Книгосаду

    Сергій СИНЮК 30 вересня 2023 року мав місце Всеукраїнський день бібліотек. Я відзначив його у найоптимальніший спосіб. Прочитав книжку про книжки. Книжку, яка мала би бути в кожній районній бібліотеці. Йдеться про “Книгосад” – збірку рецензій Галини Новосад. Дана книга продовжує збірку  “У світі книг”, яка побачила світ у 2021 року. Авторка “зрозуміла, […]

Читати →

Заповіт класика

Сергій СИНЮК   Мій шумський будиночок стоїть на вулиці, яка в радянський час мала химерну назву: Жертв революції 1905 року. Щоправда на будинкових табличках рік зазвичай не поміщалася. І гості селища міського типу оторопіло дивилися на написи “Вулиця Жертв революції”. Мене ж, учня-відмінника середньої школи дивувало інше: яке відношення революція 1905 року мала до Шумська. […]

Читати →