Тільки коли відносно невеликий наклад першого видання уже розібрали з полиць нечисленних українських книгарень, до цієї книжки таки прийшла справжня заслужена популярність.  Цитати з неї раз по раз виринають в українському сегменті соціальних мереж. В бібліотеках на поодиноку примірники – невеликі, але відчутні черги.. Приватні примірники, кустарно перешиті ниткою, шпагатиком, а то й «узяті […]

Сергій Синюк, лектор і літератор.   Вольфганга Амадея Моцарта я не люблю. От буває так – геніальність визнаєш, а все одно не любиш. Насамперед – за його бабську музику. Сиропну в ліричних творах і перелякану – в церковних. За отой «Ласковий май» доби просвітництва. А ще за безпринципність натури, яка дозволяла йому загравати з масонерією […]

(Із циклу «Нове тисячоліття волинської книжності») Ці три книги лягли на мій робочий стіл практично одночасно. Та й в книгарнях вони з’явилися з невеликим інтервалом. Три незалежних один від одного, практично одночасних погляди на ту саму проблему: безпека і небезпека у соціальних мережах, у кіберпросторі, в інформаційно-культурній сфері. Важливість цієї теми – подівійна. Хвилі депресій […]

  Інтелектуали та книголюби, які вважають що Доценко – це той, що про «Возвращєніє Бєшеєнного», можуть не завдавати собі клопоту з читанням подальшого тексту. Бувають книги, створені наперед. Створені в передчутті того, що має статися. Іноді вони чекають свого часу десятиліттями. Іноді роками. А іноді з’являються буквально за лічені тижні до тих подій від яких […]

У лютому цього року на Шумщині відбувся фестиваль української книжності “На білому коні”. Вручали Всеукраїнську премію імені Уласа Самчука. Але письменник Петро Кралюк не стільки переймався свіжо отриманим лауреатством, скільки шукав можливості запастися матеріалом для роботи над новим твором. І попросив організаторів фестивалю заїхати в село Обич. Оглянув місце, де стояв давній монастир святого Миколи, […]