Маленький літачок, велика історія

F-5 – маленький літачок з великою і цікавою біографією. Це історія про те, що навіть у США буває так, що своє починають цінувати тільки після того, як його визнали за кордоном. Це історія про те, що маленьке і малозатратне може бути кращим та ефективнішим за громіздке та дороге. Про F-5 можна написати популярну монографію, філософську […]

Читати →

Мікророман: погляд з Куби

У процесі дослідження жанру мікророману, виявив, що в іспаномовному середовищі цей жанр називається “noveletta” Даїна Чавіано, іспаномовна письменниця, що походить з Куби, але живе і працює в США вмістила на своєму блозі апологічний допис про новелетту як окремий жанр прози:” “Багато років тому, коли я жила на Кубі, я прочитала антологію під назвою «10 відомих […]

Читати →

Формула повісті

Здається, намацав гарну формулу. Що таке повість? Це — книжка, яку можна прочитати за один вечір. А що таке хороша повість? Це — книжка, яку можна прочитати за один вечір, а потім час від часу перечитувати все життя)

Читати →

Рецепти бестселера по-польськи: порадники для прозаїків-початківців

Порадники з літературної творчості – найточніше сфокусоване віддзеркалення кожної книжної культури. Ян Парандовський одним з перших звернув увагу на потребу широкої  літературної освіти в Польщі. У тридцятих роках двадцятого століття він запропонував створити Вищу Школу письменницького мистецтва. «Мій проект зустріли із подивом, роздратуванням, неприязню. Мені дорікали, ніби я хочу заснувати «підготовчу школу літературних геніїв», і […]

Читати →

Пристрасті за гонорарами

Вже тиждень інформаційним простором Польщі котяться хвилі від скандалу, пов’язаного з книжкою. Йоанна Куцєль-Фридришак, (Joanna Kuciel-Frydryszak) – авторка книги “Селянки” (Cłopki). Книжка вже другий рік тримається у “Топ-20” польських книгарень. Її сукупний наклад уже проскочив психологічний поріг у чотириста тисяч примірників. Деякі журналісти пишуть про те, що продалося вже більш як пів мільйона екземплярів. В […]

Читати →

Спадкоємці Самчука

Улас Олексійович Самчук був не просто українським прозаїком двадцятого століття. Був лицарем української прози. І власним прикладом, і літературознавчим роздумом відстоював право прози крупних жанрів на особливе місце в українській, наскрізь запоетизованій літературі, розкривав її багатющі можливості. «Прозова література майже всевладно і безконкуренційно опанувала весь простір земної кулі, де тільки є люди, що вміють читати. […]

Читати →

Про актуальне – з різних точок зору

(Із циклу «Нове тисячоліття волинської книжності») Ці три книги лягли на мій робочий стіл практично одночасно. Та й в книгарнях вони з’явилися з невеликим інтервалом. Три незалежних один від одного, практично одночасних погляди на ту саму проблему: безпека і небезпека у соціальних мережах, у кіберпросторі, в інформаційно-культурній сфері. Важливість цієї теми – подівійна. Хвилі депресій […]

Читати →