
От з цього моменту почалася спільна з Олесею Тивонюк робота, яка у фіналі вилилась у створення коронованого сценарію “Пошесть” та повісті “Волинь 1920: пошесть”.
Вимагайте у книгарнях Вашого міста.
Особливо у тих, куди ще не завезли.
***
Коли Олеся Тивонюк писала до кіноповісті “Волинь, 1920: Пошесть” медичні сцени, звіряючись із серйозною фаховою літературою – я зазирав їй через плече і сповнювався пошаною до справжнього професіоналізму.
Коли я писав до тієї ж кіноповісті білялітературні епізоди з безпосередньою участю Уласа Самчука та Ніколая Островского, чи з опосередкованою участю Ернеста Міллера Гемінгвея, Олеся теж зазирала мені через плече, сміялася і відгадувала про кого йдеться.
Гемінгвея та Самчука вгадала зразу.
Про Островского Н. А. мусив їй трошки нагадати.
Заздрю молодшому поколінню.
В них була набагато краща літературна освіта, ніж у нас.
***
Волинська повість — унікальне явище у скарбниці світової культури.
Вона має тисячолітній досвід розвитку та вдосконалення: від володимирського священика Василя та дружинницьких повістей доби Ізяслава Мстиславича до Володимира Островського та Бориса Харчука.
Вона дозволяє поділитися особистим досвідом і вписати його у загальнонаціональний і навіть світовий контекст. Недаремно в жанрі повісті нині працюють чимало українських авторів. Хотів навести кілька прикладів, але кожен небайдужий читач може легко зібрати свій список.
Вона має чималі перспективи на майбутнє, оскільки поєднує поліфонічність викладу та емоційну потужність із компактним обсягом. В жанрі повісті можна написати книгу, яку людина прочитає за один вечір, а перечитувати буде все життя. Саме повість — ідеальна літературна основа для односерійного кінофільму чи аудіокниги.
Тому я незмірно тішуся, що нам з Олесею Тивонюк вдалося написати “Волинь 1920: Пошесть” саме в жанрі повісті.
***
Миттєвості творчості (етюдик)
Урочиста мить… Дописали і віддаємо до Видавництво НК Богдан кіноповість “Волинь 1920: пошесть”
Olesia Tyvoniuk-Tarczewska: Сергію, а давай ти цього разу не будеш нав’язувати художникам свою концепцію обкладинки. А то в тебе знов все зведеться до симпатичної особи жіночої статі…
Сергій Синюк: Добре, мовчу. Мовчу, як риба об лід.
Kinal Oleg в повністю автономному режимі, без жодного втручання авторів створює свою версію обкладинки.
Виходить книжка)))
Завіса.


