Волинь. 1920: пошесть : кіноповість / С. Синюк, О. Тивонюк. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2024. – 72 с.
За жанром “Волинь 1920: Пошесть” – чистий вестерн. Гвинтівки і револьвери, перестрілки і бійки, самогоноваріння і право кулака.
Навіть руда особа жіночої статі ірландського походження присутня.
Тільки замість американських прерій – Волинський Лісостеп.
Замість коней, яких таки помітно поменшало на Волині за шість років безперервних бойових дій – велосипеди та мотоцикли.
От тільки головна ставка у жорстокій та кривавий грі – не золото.
А дитячі життя.
Дійові особи:
Александра Дробоцька – дочка земського фельдшера в селі Онишківці Кременецького повіту Волинської губернії. Випускниця Житомирської жіночої фельдшерської школи. Підпоручник Війська Польського, нагороджена орденом “Віртуті Мілітарі” V класу.
Мелетій Сташиба – син селянина села Онишківці. Чотовий Дієвої Армії УНР. Нагороджений Георгіївським хрестом (1916) та Хрестом Відважних (1920).
Товариш Тіханов – емісар Чрєзвичайної комісії з Москви.
Микола Островський – секретар повітової ЧК в Шепетівці, який дуже хоче стати письменником.
Улас Самчук – селянський син с. Тилявка. Учень школи в с. Дермань, який дуже хоче стати письменником.
https://bohdan-books.com/catalog/book/233093/
***
Галина Новосад:
Жанр цієї книжки позиціюється, як кіноповість. Признаюсь, я вперше зіткнулася з такою незвичною формою. Але, тим більше було цікаво дізнатися, що це таке і з чим його їдять. Виявляється початково авторами був написаний сценарій для кінофільму, який отримав спеціальну відзнаку за кращий історико-патріотичний твір Міжнародного конкурсу «Коронація слова–2021». І якби не повномасштабне вторгнення, то сьогодні ми могли б вже дивитися фільм за цим сценарієм. Але події, що розгорнулися у 2022 році, не дали можливості реалізувати творчий задум. Тож цього року автори трохи підкоригували свою роботу, адаптували її для друку і в результаті вийшла книжка, жанр якої визначили, як кіноповість.
Обʼєм книжки крихітний, менш як сімдесят сторінок, я неспішно прочитала її за дві з половиною години. Там справді немає притаманних для художнього твору широких описів подій чи якихось різноманітних сюжетних ліній. Зате йде чітке зображення сцен та гарно виписані діалоги. Саме діалоги й дають нам загальну картину подій, змальовують суть проблем і показують характери головних героїв. Так, звісно, мені б хотілося, щоб книжка була більш обʼємною та розгорнутою, щоб були ретроспективи основного сюжету, щоб можна було побачити бекграунд персонажів, грубо кажучи, щоб на цьому скелеті було багато мʼязів, бо сюжет твору надзвичайно цікавий та пізнавальний. Але це був би вже повноцінний роман, а мета авторів була трохи іншою. Зате у такій формі чудово видно авторську майстерність. Бо їм вдалося в надзвичайно лаконічний спосіб подати максимально можливий обсяг інформації.
Історична цінність цього невеличкого твору більша ніж виглядає на перший погляд.
***
Олег Кіналь:
Інтригуючий історичний роман. Мав нагоду прочитати одним з перших. Респект авторам.
***
Лариса Лотоцька:
Кіноповість насичена цікавими історичними, технічними деталями та згадками про реальних відомих людей, які вміло вплетені в сюжет. Можливо комусь здаються надто очевидними паралелі з сьогоденням, але ж повість розрахована на широке коло читачів і очевидні речі, подані в художній формі, таки до когось дійдуть…
Словом, хочу побачити фільм «Волинь 1920: Пошесть». Думаю, матиме успіх!
***
Юрій Камаєв:
Загалом «Волинь 1920» хороший текст написаний про цікавий час і цікаві події. І з нього міг би цілком вийти непоганий пригодницький фільм, де є усе що я люблю – добре озброєне добро, що робить багато узьких хорошими.
