Cергій Синюк Багато хто передрікав, що з масовим поширенням компʼютерних технологій паперова книга вимре як стій і дивися. А насправді сталося діаметрально протилежне. Мало того, що соціальні мережі та електронні бібліотеки стали потужним засобом розкрути авторів та реклами текстів. Поява верстальних програм для персональних компʼютерів (а в умілих руках навіть старий “Word” – цілком […]
Читати →Сергій Синюк На перший погляд соціалісти й соціалістки бувають різних відтінків. Бувають ледь рожевенькі . Бувають зовсім коричневі. Бувають зелені знадвору, але густо червоні всередині. Але всі вони починають з вигуків про те, що нема різниці як називаються вулиці і кому стоять пам’ятники, що краще віддати гроші хворим дітям і жінкам, які потерпіли від […]
Читати →Сергій Синюк Факт появи історичних романів авторства знаної української поетеси Лани Перлулайнен знаковий і втішний. Як і віршованим творам авторки на історичну тематику, новим роману притаманний резонанс із читацькими запитами. «Велика Смута» в Росії – одна з найрезонансніших тем її минулого… і один із найвірогідніших варіантів її майбутнього, який може накласти серйозний відбиток і на майбутнє […]
Читати →Олександра Тарчевська В кількох магазинах Кременця помітила акуратні сіточки зі свіжими лісковими горіхами. Горіхи добірні, крупні. Навіть більші як на тому розлогому кущі при городі «біля Вишневського» де пройшла помітна частина мого щасливого дитинства. Горіхи в кременецьких магазинах – явно не з мого дитинства, але не залишає відчуття, що десь я їх бачила. Чи принаймні […]
Читати →Олександра Тарчевська Якось зовсім випадково потрапила мені до рук книга Івана Корсака «Корона Юрія ІІ». Чомусь подумала, що то ще одна дитяча забавка про замки і королів. Але щоб перевірити себе – почала читати. А виявилося – зовсім ні. Розкрила і зрозуміла – справжній історичний роман. Коли не змогла зупинитися – зрозуміла що роман […]
Читати →Сергій Синюк, лектор і літератор У попередніх дописах нашої рубрики колега Віктор Янкевич потішив гарними рецензіями на добрі й потрібні українські фільми. Проте з’явилися нещодавно у нашому культурному просторі кілька стрічок, які нібито теж фільми, і вроді навіть також «укрАїнскі». Вони претендують на державне фінансування у процесі створення і на увагу глядачів після завершення зйомок… […]
Читати →Олеся Тивонюк, педіатр в декреті Аж волосся стає дибки, коли чуєш розмову двох однокласниць, що повертаються зі школи: «До мене Момо сьогодні дзвонила. Казала, що прийде в дванадцять годин ночі і вб’є мене!» Бр-р-р-р-р! І на що дивляться батьки, якщо дозволяють дітям в таке гратися? Чи може – їм просто начхати? Життя дітей і без […]
Читати →Сергій Синюк Від цього відгуку шановна публіка не може чекати ані безсторонності, ані неупередженості. Занадто сильні емоції пов’язані в автора з текстом, який ми нині розглянемо. Радісне здивування, пережите при першому прочитанні, відчуття якоїсь новизни нового рівня. І річ була не в якійсь першості – на момент появи «Диких квітів» у фонд районної бібліотеки, де […]
Читати →Сергій Синюк Вже десять років, як цей фільм вийшов у світовий прокат, зібрав свою сотню мільйонів доларів, троєкратно повернувши витрати на створення – а в Україні він досі не те, що належно не оцінений, а навіть і до пуття не переглянутий. В репертуарі українських кінотеатрів місця йому так і не знайшлося. Український дубляж став можливий […]
Читати →Сергій Синюк, лектор і літератор Схожий на бульдога кремезний чоловік у формі військового моряка відсунув теку з проектом бюджету: – Я не побачив тут витрат на культуру. – Але, Прем’єр-міністре! – стримано здивувався міністр фінансів. – Британія воює. Чи потрібна нам зараз культура? – Якщо нам не потрібна культура – то за що ми тоді […]
Читати →