Вжесьня читає (частина третя)

Сергій Синюк Із циклу “Вжесьня: враження” Сімейна сага. Албена Грабовска. “Століття Винних”   За те, що ця трилогія в одному томі потрапила мені до рук, колеги з Бібліотеки Міста і Ґміни Вжесьня жодної відповідальності не несуть. Цю книжку я купив сам. Ще дорогою до Польщі постановив: перші гроші, отримані за “Тисячу хлібин” використаю на купівлю […]

Читати →

Вжесьня читає (частина друга)

Сергій Синюк (із циклу “Вжесьня: враження) Кримінал. Реміґіуш Мруз “Зникнення”. Першим польським детективом стала повість Юзефа Ігнація Крашевського  з цілком недвозначною назвою: “Кримінальна справа” (1872). А з притаманним цьому жанрові розмахом детективи польською мовою почали писати та видавати в першому десятилітті минулого століття. Саме “кримінали” були основою різноманітних “бібліотечок для бідних” під різними назвами, але […]

Читати →

Вжесьня читає (частина перша)

Сергій Синюк Із циклу “Вжесьня: враження” “Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти у його країну” Так сказав Йоган Вольфганг Гете. Полякам ця фраза ближче знана в інтерпретації Адама Міцкевича (епіграф до “Кримських сонетів”), а українцям – у прочитанні Лесі Українки в одному із її листів. Проте справедлива й обернена теорема: хто хоче пізнати країну, мусить […]

Читати →

Підіпригора. Початок. Версія 2.0

Сергій Синюк Що може бути приємніше за вихід нової книги хорошого українського автора? Тільки перевидання давнішої книги хорошого українського автора, якщо її минулий раз видали не так добре, як вона того заслуговувала. А якщо хороший український автор ще й здатен взяти участь в підготовці перевидання, вʼїдливо переглянути давніший твір посвіжілим поглядом і “додати нові відсотки […]

Читати →

Кільця на зрізі пам’яті

Іван ПОТІЙ Середина вісімдесятих. Імперія зла доздихує, але ми поки що цього не знаєм. Ходимо на роботу, вдаємо, що працюємо, а нам ніби за це платять. Чекаємо неділі – бо зустрінемося з побратимами по перу в бібліотеці імені Ю.Словацького. Літературна студія «Вересневі дзвони» – єдина віддушина для творчих особистостей. Можна показати своє, почути когось. А […]

Читати →

Цитати з користю: випуск 1

А.Ґєніс. Уроки читання: камасутра книжника.   *** Шарж наближає до оригіналу більше ніж портрет   *** Кому треба, щоб автори писали так, як розмовляють їхні читачі? Кому потрібні книги, якщо вони нічим не відрізняються від життя?   *** Як на мене, читати книгу без олівця – все одно, що випивати з німими.   *** Справжні […]

Читати →

Досьє доктора Доценка

  Інтелектуали та книголюби, які вважають що Доценко – це той, що про «Возвращєніє Бєшеєнного», можуть не завдавати собі клопоту з читанням подальшого тексту. Бувають книги, створені наперед. Створені в передчутті того, що має статися. Іноді вони чекають свого часу десятиліттями. Іноді роками. А іноді з’являються буквально за лічені тижні до тих подій від яких […]

Читати →

Осмислення спадщини

У лютому цього року на Шумщині відбувся фестиваль української книжності “На білому коні”. Вручали Всеукраїнську премію імені Уласа Самчука. Але письменник Петро Кралюк не стільки переймався свіжо отриманим лауреатством, скільки шукав можливості запастися матеріалом для роботи над новим твором. І попросив організаторів фестивалю заїхати в село Обич. Оглянув місце, де стояв давній монастир святого Миколи, […]

Читати →

Ренді Інгермансон

Метод сніжинки (Зреферований та прокоментований переклад Сергія Синюка) Хочете написати роман і ніяк не можете зібратися? Таке трапляється доволі часто. Писати книги легко. Важко писати ГАРНІ книги. Якби це було інакше, усі б ми створювали бестселери.

Читати →