“Щавницький скарб”: українська версія

Петек Кшиштоф

Щавницький скарб

Видавництво “Богдан”, 2026



Є в цьому щось несподіване – писати відгук на книжку, яку видавництво тільки но поставило на сторінку передзамовлення на своєму сайті. Що ж, причетність до книжного світу має певні позитивні плюси. Зокрема – можливість читати хороші тексти задовго до того, як вони стануть надбанням широкої читацької аудиторії.

А я не просто прочитав книгу польского автора Кшиштофа Петека “Щавницький скарб”

Я її переклав.

А в мене правило – перекладати тільки те, що справді подобається.

І тому я не сумніваюся, що вона сподобається і багатьом із Вас, шановні колеги.

Почалася вся ця історія шістнадцять років тому, у 2010 році, коли я допомагав польському прозаїку, репортажисту, мандрівнику і політологу Кшиштофу Петеку в організації та проведенні у Шумських лісах Тернопільської області Міжнародного молодіжного літературно-журналістського табору “Полювання на пригоду”. Протягом тижня молоді обдарування з України та Польщі жили в наметах, варили їжу на багаттях і поєднували лекції з креативного письма з практикумами виживання в дикій природі, самооборони без зброї і екстремального водіння транспортних засобів підвищеної прохідності. А вечорами, коли особовий склад уже влягався і засинав, ми з Кшиштофом чергували біля багаття і багато говорили на літературні теми. І придумали новий жанр для своїх майбутніх книжок. Він мав поєднувати стрімку сюжетну інтригу, динамічний стиль і краєзнавчий контекст. Тобто сюжет мав розгортатися в конкретній місцевості, яка мала бути не просто рамкою для картини, а важливим чинником дії.

Майбутній жанр ми назвали “авантюрно-краєзнавчий роман”.

Я спробував його першим – спільно з Марією Лавренюк написав авантюрно-краєзнавчий роман “Де скарб твій”. Його продовження – “Сльоза Сирина” – теж написане в чотири руки і теж за жанром є авантюрно-краєзнавчим романом.

Кшиштоф Петек не поспішав. Перший варіант роману “Щавницький скарб” я отримав на бетарідинг аж у 2017 році, а перше польське видання побачило світ допіру торік, у 2025 році.

До речі, воно вже розпродане.

Зараз готується друге видання.

Ян Смуга, приватний детектив і журналіст, приїжджає до міста Щавниця-Здруй. Хоч і бував тут колись, та ніби вперше відкриває для себе цей прекрасний курорт, водночас шукаючи відповіді на тривожну й небезпечну загадку. Йому допомагає

красива і таємнича блондинка.

Але чи справді допомагає?

Розмови в атмосферних кав’ярнях і сплав на плоту річкою Чорний Дунаєць, камерні концерти, затишок старовинної бібліотеки і ризиковані пірнання в печері – все це переплелося в авантюрно-краєзнавчому романі “Щавницький скарб”.

Як і багато іншого – з історією живопису, Наполеонівськими війнами і класичною музикою включно. Кшиштоф Петек створив не тільки захоплюючий детектив, але й ненав’язливу енциклопедію географії та культури Польщі. Тому я з чистим серцем рекомендую цей роман не тільки шанувальникам детективного жанру, але й всім українським читачам, які нині проживають в Польщі і хочуть пізнати її якнайкраще.

Бо всупереч тому, що виливається на нас зараз із соціальних мереж, існує і притомна, красива Польща.

Мисляча Польща.

До неї належить і головний герой роману “Щавницький скарб” Ян Смуга.

До неї, до речі, належить і автор книжки Кшиштоф Петек. Він послідовно підтримує Україну та українців у своїх публікаціях і надає негаласливу, але своєчасну допомогу безпосередньо потерпілим від російської агресії.

Ян Смуга – це не спроба автора скопіювати персонажів американського “крутого детектива” чи створити полський аналог Джеймса Бонда. Він – цілком реальний поляк другої декади двадцять першого століття. Із цілком життєвими польськими можливостями і цілком реальними польськими побутовими проблемами. З іронічним поглядом на польське життя і власне місце у ньому.

І з типово польською здатністю здійснити задумане всупереч несприятливим обставинам. Він не один такий в романі – в тексті є ціла портретна галерея людей, які перетворили сіре і понуре постсоціалістичне місто на курорт європейського рівня. І віддали на це кілька років життя, витратили особисті кошти та трудовий ресурс. “Польське економічне диво двотисячних” показане в “Щавницькому скарбі” дуже предметно і без академічного занудства.

Втім, багато характерних локальних рис є і в головного антагоніста Яна Смуги. Злочинець Злотий уміє робити свої чорні справи руками відповідно накручених пособників із числа осіб з обмеженими інтелектуальними можливостями та маніпулювати набагато розумнішими, але емоційно залежними від нього людьми. Кшиштоф Петек показує читачеві хірургічно точний зріз всього сучасного польського суспільства: від осяйних вершин до темного дна. Авантюрно-краєзнавчий роман виконує задачі високої літератури, але успішно використовує для цього інструментарій якісного жанрового чтива. Ідеальне поєднання для книжки другої чверті двадцять першого століття.

А якщо додати, що книжечка містить ще кілька цікавих і ненав’язливих лекцій з виживання в екстремальних ситуаціях – від бійки з переважаючим противником у тісному просторі до спілкування із колишньою дружиною – то стає цілком зрозуміло чому мені не шкода було віддати кілька місяців життя на переклад цього роману, чому я тішуся його появою в українській версії і чому я рекомендую вам цю книжку.

Тим паче, що й віртуозно точна обкладинка, яку створив Олег Кіналь стане смарагдовою прикрасою вашої книжкової полиці.

А колегам-прозаїкам раджу придивитися до жанру авантюрно-краєзнавчого роману. Чи повісті. Він дозволяє написати цікаву книжку навіть про ті населені пункти, які чомусь досі вважаються нецікавими. Майстер-класом у цьому жанрі цілком може стати вдумливе читання книги “Щавницький скарб”.

Поділись