Алегро з нової симфонії на історичні теми

Сергій Синюк   Нещодавно я мав щастя побувати на презентації  книжки яку написав мудрий  автор для мудрих читачів. І придбати її за притомну ціну. Доби вистачило на те, щоб у паузах між службовими, батьківськими та подружніми обов’язками засвоїти вміст у першому читанні і поділитися із читацьким загалом першими враженнями. «Експрес до Галіції»  Богдана Коломійчука вже […]

Читати →

Підіпригора. Початок. Версія 2.0

Сергій Синюк Що може бути приємніше за вихід нової книги хорошого українського автора? Тільки перевидання давнішої книги хорошого українського автора, якщо її минулий раз видали не так добре, як вона того заслуговувала. А якщо хороший український автор ще й здатен взяти участь в підготовці перевидання, вʼїдливо переглянути давніший твір посвіжілим поглядом і “додати нові відсотки […]

Читати →

Перший шлюб генія. Погляд з тамтого боку…

Сергій Синюк   Ернест Міллер Гемінгвей – один з нечисленних людей літератури, яким вдалося проявитися в усіх трьох літературних амплуа. Всі ми дотикаємося до літератури як читачі. Відносно невеликому відсотку читачів щастить стати письменниками. Але ще менший відсоток письменників стає літературними персонажами. Гемінгвей – став. Може тим і варто пояснити його бурхливий спосіб життя замолоду: […]

Читати →

Електроенергетика Кременеччини

  Cергій Синюк Багато хто передрікав, що з масовим поширенням компʼютерних технологій паперова книга вимре як стій і дивися. А насправді сталося діаметрально протилежне. Мало того, що соціальні мережі та електронні бібліотеки стали потужним засобом розкрути авторів та реклами текстів. Поява верстальних програм для персональних компʼютерів (а в умілих руках навіть старий “Word” – цілком […]

Читати →

Книга про каудильйо

Сергій Синюк   На перший погляд  соціалісти й  соціалістки бувають різних відтінків. Бувають ледь рожевенькі . Бувають зовсім коричневі. Бувають зелені знадвору, але густо червоні всередині. Але всі вони починають з вигуків про те, що нема різниці як називаються вулиці і кому стоять пам’ятники, що краще віддати гроші хворим дітям і жінкам, які потерпіли від […]

Читати →

 «Марина Мнішех» та «(Лже)Дмитрій Перший»

Сергій Синюк Факт появи історичних романів авторства знаної української поетеси Лани Перлулайнен  знаковий і втішний. Як і віршованим творам авторки на історичну тематику, новим роману притаманний резонанс із читацькими запитами. «Велика Смута» в Росії – одна з найрезонансніших тем її минулого… і один із найвірогідніших варіантів її майбутнього, який може накласти серйозний відбиток і на майбутнє […]

Читати →

Ботаніка душі

Сергій Синюк Від цього відгуку шановна публіка не може чекати ані безсторонності, ані неупередженості. Занадто сильні емоції пов’язані в автора з текстом, який ми нині розглянемо. Радісне здивування, пережите при першому прочитанні, відчуття якоїсь новизни нового рівня. І річ була не в якійсь першості – на момент появи «Диких квітів» у фонд районної бібліотеки, де […]

Читати →

Просто Християнство. Українська версія

Сергій Синюк, лектор і літератор Схожий на бульдога кремезний чоловік у формі військового моряка відсунув теку з проектом бюджету: – Я не побачив тут витрат на культуру. – Але, Прем’єр-міністре! – стримано здивувався міністр фінансів. – Британія воює. Чи потрібна нам зараз культура? – Якщо нам не потрібна культура – то за що ми тоді […]

Читати →

Гарні книги повертаються вчасно

  Тільки коли відносно невеликий наклад першого видання уже розібрали з полиць нечисленних українських книгарень, до цієї книжки таки прийшла справжня заслужена популярність.  Цитати з неї раз по раз виринають в українському сегменті соціальних мереж. В бібліотеках на поодиноку примірники – невеликі, але відчутні черги.. Приватні примірники, кустарно перешиті ниткою, шпагатиком, а то й «узяті […]

Читати →

“Моцарт із Лемберга” та його уроки

Сергій Синюк, лектор і літератор.   Вольфганга Амадея Моцарта я не люблю. От буває так – геніальність визнаєш, а все одно не любиш. Насамперед – за його бабську музику. Сиропну в ліричних творах і перелякану – в церковних. За отой «Ласковий май» доби просвітництва. А ще за безпринципність натури, яка дозволяла йому загравати з масонерією […]

Читати →