Нещодавно у Рівному відбулася церемонія вручення літературної премії імені Михайла Дубова. Ця письменницька нагорода, що існує уже два десятиліття, присуджується в кількох номінаціях, які мають відношення до творчості юних та літератури для юнацтва. Приємною особливістю цієї відзнаки є широка географія її лауреатів. Замість перетворити премію на обласний «межисобойчик для своїх хлопців», її вручають лауреатам з різних областей України та з-поза її меж. Зокрема премію 2012 року в номінації «Кращий дебют» отримала наша землячка Марія Лавренюк. Рішенням правління Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України премію 2016 року присуджено нашій землячці, відомій українській поетесі та редактору Ірині Дем’яновій за книги для дітей «Комарики-дзюбрики»(2011) і «Все навколо – веселкове»(2014) та за плідну багатолітню редакторську працю з молодими і початкуючими авторами. Наважуся нагадати – це вже друга літературна нагорода І.Дем’янової у 2016 році. Влітку вона отримала й тернопільську обласну премію за твори для дітей імені Іванни Блажкевич.
Дитяча книга, а особливо дитяча поезія – жанр вельми безкомпромісний. У ньому трапляється або безсовісна графоманія, або справді високоякісна творчість. Третього не дано. Дитячі книги Ірини Дем’янової належать саме до кращих у жанрі. Її вірші прості без примітиву і ніжні без липкої солодкавості, утішні без сюсюкання, і повчальні без занудства.
Подумки гортаю сторінки дитячих збірок Ірини Дем’янової. Книжечку “Чи тікав би з річки рак?” склали милозвучні, цікаві, легкі в запам’ятовуванні віршики та загадки – пізнавальні й дотепні. Вони розвинуть творчу уяву, логічне й абстрактне мислення вашого малюка, зблизять вас, коли ви читатимете йому у години родинного дозвілля.
«Цікавий зоосад» — яскрава, дотепна книжечка з одинадцяти невеличких та веселих віршиків про найпопулярніших серед малят диких тварин (наших країв та екзотичних), написаних простою мовою та легких до запам’ятовування завдяки добрій ритміці та неординарним сюжетам для діток віком від трьох років. Із видання дітки матимуть дізнаються чому ревуть ведмеді, чому лев — цар звірів і навіщо кенгурисі сумка.
Оригінально оформлена книга «Кого півник розбудив?» — цілий скарб образів, що переливаються зоровими деталями-блискітками, забавляють слух звуконаслідуванням голосів півника і коника, песика і свинки, гусенят і качечки. Мова життя не потребує перекладу — її розуміють усі діти, а ще ті дорослі, що не збайдужіли до природи та не зачерствіли серцем.
Анітрохи не гірші книжечки “Забавлянки”, “Чи втікав би з річки рак?”, “Все навколо — веселкове”, “Слон, слониха, слоненя”, “Ната і добрий ранок”.
Іванна Блажкевич мислила себе передусім як педагога. Лауреатку її премії нинішнього року так само варто цінувати, як багатогранного майстра книжної педагогіки. Йдеться не лише про начальну складову її власних книг. Ірина Дем’янова – автор ідеї та укладач серії книг “Всі празники — в гості”. Відкрила серію книга «Великдень». Це свого роду енциклопедія одного свята. Вона прислужиться і вихователям дошкільних закладів, і педагогам початкових класів, і вчителям на уроках рідної мови, народознавства чи християнської етики, і батькам — для сімейного прочитання, і, звичайно ж, юним читачам. Збірник містить оповідки й казки, вірші й загадки, прислів’я й дитячі гаївки-ігри. Усе-все, що допоможе розвинути творчу уяву, задовольнити пізнавальний інтерес, виплекати відчуття національної приналежності української дитини. Наступна книга – «Від Різдва до Водохрестя» зібрала вірші, оповідки, казки, колядки, віншівки, щедрівки, авторські сценки та вертепи, загадки, примовки та прикмети величних святкувань Різдва, Святого Василя (старого Нового року), Водохрестя.
Книжка адресована школярам молодших і середніх класів, педагогам дошкільних закладів, керівникам дитячих фольклорних колективів, батькам для сімейного прочитання.
Ірині Дем’яновій належить ідея ще кількох навчальних книжкових серій, серед яких варто виділити добірку шкільної класики «Українські письменники – дітям» та «Сузір’я славетних» – серію біографічних творів для підлітків та юнацтва.
Не менш цінна грань педагогічного обдарування Ірини Дем’янової – редакторська робота з авторами. Не тільки з молодими. Ряд відомих, популярних, а то й Золотих письменників саме під її редакторською опікою знайшли власний стиль, власний жанр, власне місце на книжковій полиці і в серцях читачів.
А проте, на наше читацьке щастя, їй вистачає часу й сил на творчість в інших царинах. Проникливу, точну й сердечну лірику Ірини Дем’янової зібрали під палітурками збірки “Допоки день”, “Увійти двічі”, “Дві зорі на овиді”, “Ловитва вітру”, “Л…”, “Мандолінова оркестра, “Плин”. Крім таланту авторки їх поєднує ще одна обставина: повні наклади цих поетичних книг були розпродані за якихось кілька місяців. Ситуація у наш, загалом збайдужілий до віршів час, таки безпрецедентна.
Незвична не тільки за композицією, але й за форматом та оформленням книжечка “Комарики-дзюбрики”. Смак слова, щирі почуття, іронію та мудрість демонструє письменниця у цьому збірнику різножанрових віршованих і прозових мініатюр, уміщених у розділи: «Дружні епіграми та панегірики», «Буцімто сентенції», «Примовки-перемовки», «Окрушини та строфи», «Пересміхи, перегуки», «Присвяти давні та недавні», «Ословлене». Тексти авторки за будь-яких обставин випромінюють оптимізм — добрий настрій матиме кожен, хто візьме до рук це видання. Ірина Дем’янова подала в цій книзі не тільки блискуче точні й доброзичливі ескізи до портретів понад 150 творчих особистостей Терніполля, але й поділилася з читачами власним незашореним світоглядом, філософією буття, афористичним мисленням. Читаючи її афоризми, ловиш себе на білій заздрості – окремі з них так і вкрав би. І тільки згодом вкоськуєш себе думкою, що набагато шляхетніше буде написати повість чи роман, які заслуговували б на честь отримати афоризми з «Комариків-дзюбриків» як епіграфи…
Мешканцям і гостям Почаєва та Кременця кілька місяців тому поталанило на творчі вечори Ірини Дем’янової. Дуже хочеться в найближчому часі побачити афіші такого ж заходу в одному з престижних залів Тернополя. І тернопільська публіка і творчий доробок Ірини Дем’янової цілком на те заслуговують.
Маргарита Маркович, м. Кременець
