Сергій СИНЮК 30 вересня 2023 року мав місце Всеукраїнський день бібліотек. Я відзначив його у найоптимальніший спосіб. Прочитав книжку про книжки. Книжку, яка мала би бути в кожній районній бібліотеці. Йдеться про “Книгосад” – збірку рецензій Галини Новосад. Дана книга продовжує збірку “У світі книг”, яка побачила світ у 2021 року. Авторка “зрозуміла, […]
Читати →Сергій СИНЮК Мій шумський будиночок стоїть на вулиці, яка в радянський час мала химерну назву: Жертв революції 1905 року. Щоправда на будинкових табличках рік зазвичай не поміщалася. І гості селища міського типу оторопіло дивилися на написи “Вулиця Жертв революції”. Мене ж, учня-відмінника середньої школи дивувало інше: яке відношення революція 1905 року мала до Шумська. […]
Читати →Сергій Синюк Цей прозовий серіал роботи Лесі Романчук досі залишається трохи в тіні циклу “Не залишай”. Про нього менше говорять і пишуть у колах книгоманів і книгознавців. Не дочекався він і перевидання у кабінетному дорогому форматі. Після першого прочитання такий стан справ видається не дуже справедливим. Проте при перечитуванні стає зрозуміло: так воно і мало […]
Читати →Сергій Синюк Від цього відгуку шановна публіка не може чекати ані безсторонності, ані неупередженості. Занадто сильні емоції пов’язані в автора з текстом, який ми нині розглянемо. Радісне здивування, пережите при першому прочитанні, відчуття якоїсь новизни нового рівня. І річ була не в якійсь першості – на момент появи «Диких квітів» у фонд районної бібліотеки, де […]
Читати →Сергій Синюк, лектор і літератор Схожий на бульдога кремезний чоловік у формі військового моряка відсунув теку з проектом бюджету: – Я не побачив тут витрат на культуру. – Але, Прем’єр-міністре! – стримано здивувався міністр фінансів. – Британія воює. Чи потрібна нам зараз культура? – Якщо нам не потрібна культура – то за що ми тоді […]
Читати →Тільки коли відносно невеликий наклад першого видання уже розібрали з полиць нечисленних українських книгарень, до цієї книжки таки прийшла справжня заслужена популярність. Цитати з неї раз по раз виринають в українському сегменті соціальних мереж. В бібліотеках на поодиноку примірники – невеликі, але відчутні черги.. Приватні примірники, кустарно перешиті ниткою, шпагатиком, а то й «узяті […]
Читати →Сергій Синюк, лектор і літератор. Вольфганга Амадея Моцарта я не люблю. От буває так – геніальність визнаєш, а все одно не любиш. Насамперед – за його бабську музику. Сиропну в ліричних творах і перелякану – в церковних. За отой «Ласковий май» доби просвітництва. А ще за безпринципність натури, яка дозволяла йому загравати з масонерією […]
Читати →Інтелектуали та книголюби, які вважають що Доценко – це той, що про «Возвращєніє Бєшеєнного», можуть не завдавати собі клопоту з читанням подальшого тексту. Бувають книги, створені наперед. Створені в передчутті того, що має статися. Іноді вони чекають свого часу десятиліттями. Іноді роками. А іноді з’являються буквально за лічені тижні до тих подій від яких […]
Читати →