Сергій Синюк, Олеся Тивонюк
Волинь 1920: пошесть. Кіноповість.
Тернопіль, Видавництво “Богдан”, 2024р.- 72 стор.
“Гармати мовчать, але хвороби продовжують убивати. Тиф, червінка, холера… А до них додалася ще й дифтерія, яка косить насамперед малих дітей. У селах – два-три похорони щотижня. У містечках – майже щодня. Самі розумієте, як то впливає на думки та психіку. А ворог цим користується, цинічно, підло й уміло.”
З перших сторінок мене захопила атмосфера твору — тривожна, напружена, сповнена небезпеки й водночас людяності.
Книга “Волинь 1920: пошесть” переносить нас на Кременеччину та Шумщину 1920 року — у час, коли після радянсько-польської війни тут ще дуже тривожно. Новою загрозою стає смертельно небезпечне захворювання – дифтерія, найбільше від якого потерпають діти. Саме боротьба за їхні життя стає основою цієї захопливої кіноповісті.
У центрі сюжету — українці та американка Червоного Хреста, яким потрібно доставити протидифтерійну сироватку до сіл, розташованих поблизу лінії розмежування. Здавалося б, мета одна — врятувати життя дітей. Але шлях до неї дуже непростий… Війна, страх, людські забобони, недовіра та нерозуміння створюють перешкоди там, де йдеться про найцінніше — людське життя. А ще більшовики, які перешкоджають доставці сироватки, бо, на їх думку, вона більш потрібна російській федерації.
Сподобалося, як автори показали протистояння двох світів. З одного боку — люди, які бояться нового, вірять у забобони й не розуміють, що наукові знання та медицина можуть урятувати життя. З іншого — ті, хто готовий діяти, ризикувати й боротися за кожну дитину. І це протистояння звучить актуально навіть сьогодні.
Автори не просто розповідають про історичні події, а показують їх через людей та їхні вчинки. Медсестра Червоного Хреста Люсі Адамс викликала особливу симпатію – у ній відчувається сила, рішучість і небайдужість. Місцева фельдшерка Олександра Дробоцька теж запам’яталася своїм сильним характером, наполегливістю та відважністю. Старший сержант Мелетій Сташиба — герой, до якого ставишся з повагою, адже він не просто сміливий та розумний, а й не залишається осторонь чужої біди. Єдине тільки, дуже хотілося, щоб доля героїв склалася по-іншому…
Мені дуже сподобалася ця кіноповість. Твір читається легко, сюжет цікавий та динамічний Найбільше мене вразила тема людяності. У час, коли навколо війна, страх і хвороба, знаходяться ті, які готові ризикувати заради порятунку інших. Саме такі моменти залишаються в пам’яті найдовше.
Після прочитання залишилося відчуття, ніби переглянула хорошу історичну кінокартину, окремі сцени якої ще довго стоятимуть перед очима. Рекомендую цю книгу — вона варта уваги.
