“Улиянка” Марії Лавренюк

Лавренюк Марія Улиянка Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2024 216 сторінок 9/10   Роман “Улиянка” Марії Лавренюк анотація позиціонує як книгу про кохання молодої русинки-сироти і поляка-бідняка. Тобто принаймні один позитивний персонаж польського походження задекларований на самому старті оповіді. Насправді він там такий не один. Цікаво, що в повній відповідності з анотацією “Улиянку” саме як […]

Читати →

Жива історія від Ярослава Середницького

В першій половині двадцятого століття людина виконала й перевиконала все, що придумали про неї романісти попереднього століття. У жахіттях перевершила найпохмуріші припущення авторів готичних трилерів. У подвигах любові та самопожертви піднеслася вище за героїв «душевнопомічних» романів. Либонь тому нонфікшн про ту епоху нині читається із помітно більшим зацікавленням, аніж белетристика. Повною мірою це стосується книги […]

Читати →

«Чорний солдатик»

Ключових персонажів книг Олександра Євтушка не можна назвати героями. Важко говорити про них і як про дійових осіб. Творча манера Євтушка якраз в тому й полягає, щоб узяти з гущі українського життя пересічну, а тому не героїчну й не дуже діяльну особу, звалити їй на голову критичну ситуацію — і разом із читачем спостерігати подальшу […]

Читати →

Істинно альтернативна історія

“…ми мали блискучу аристократію і можливість перетворитися в аристократичну націю. А створили для себе плебейську міфологію. А яка міфологія – така й нація” – написав колись на “Фейсбуку” Петро Кралюк, значно піднявши градус та інтенсивність однієї історико-світоглядної дискусії . Загалом дискусій нині не бракує ні в українських сегментах соцмереж, ані на шпальтах вітчизняної періодики. І […]

Читати →

“Максими” Юрія Камаєва

  «Новий носій нового прагне слова» – можемо перефразувати класику, усвідомлюючи формотворчу роль електронних соціальних мереж. Народ шукає себе не стільки в генія, скільки в гарній ретельній сварці. Як вказав свого часу Антон Санченко: український фейсбучний срач – продовження полемічної літератури XVII століття та публічних дискусій першої половини двадцятого. Відтак, саме в соціальних мережах нині, […]

Читати →

Інший Сенкевич

  Сергій Синюк Політичні та медичні перипетії затінили від українських журналістів та читацького загалу подію, яка би в цивілізованій країні щонайменше увійшла би до “топ-20” сенсацій року. Українською мовою вийшло повне видання “Трилогії” Генрика Сенкевича.  Видавництво “Навчальна книга – Богдан” працювало над цим проектом півтора десятиліття: перший том двотомника “Вогнем і мечем” побачив світ 2006 […]

Читати →

Перший шлюб генія. Погляд з тамтого боку…

Сергій Синюк   Ернест Міллер Гемінгвей – один з нечисленних людей літератури, яким вдалося проявитися в усіх трьох літературних амплуа. Всі ми дотикаємося до літератури як читачі. Відносно невеликому відсотку читачів щастить стати письменниками. Але ще менший відсоток письменників стає літературними персонажами. Гемінгвей – став. Може тим і варто пояснити його бурхливий спосіб життя замолоду: […]

Читати →

«Чорний солдатик» Олександра Євтушка

Сергій Синюк Ключових персонажів книг Олександра Євтушка не можна назвати героями. Важко говорити про них і як про дійових осіб. Творча манера Євтушка якраз в тому й полягає, щоб узяти з гущі українського життя пересічну, а тому не героїчну й не дуже діяльну особу, звалити їй на голову критичну ситуацію — і разом із читачем […]

Читати →

Електроенергетика Кременеччини

  Cергій Синюк Багато хто передрікав, що з масовим поширенням компʼютерних технологій паперова книга вимре як стій і дивися. А насправді сталося діаметрально протилежне. Мало того, що соціальні мережі та електронні бібліотеки стали потужним засобом розкрути авторів та реклами текстів. Поява верстальних програм для персональних компʼютерів (а в умілих руках навіть старий “Word” – цілком […]

Читати →

Книга про каудильйо

Сергій Синюк   На перший погляд  соціалісти й  соціалістки бувають різних відтінків. Бувають ледь рожевенькі . Бувають зовсім коричневі. Бувають зелені знадвору, але густо червоні всередині. Але всі вони починають з вигуків про те, що нема різниці як називаються вулиці і кому стоять пам’ятники, що краще віддати гроші хворим дітям і жінкам, які потерпіли від […]

Читати →