За що люблю наш благосний нарід, то це за вперту незламність перед лицем світової економіки. Увесь світ кричить про стрімке подешевшання нафти, проте в нас ціни на солярку стоять, як укопані. 
А розцінки трактористів на оранку-боронування-сівбу ще й ростуть. Причин подорожчання традиційно дві – долар і солярка. Не відстають від трактористів і вітчизняні підводники, хоча їхні підводи та запряжені у них коні ані від курсу долара, ні від ціни на пальне нібито не залежать. “Сота є сота! – озвучив свою позицію один з ратаїв. І додав. – А не хоч, то як хоч!”
Втім ринок, навіть такий базарний як наш, принадний саме тим, що на кожний ультиматум можна знайти альтернативу. А то й не одну. Руку допомоги присадибним землеробам подав братній китайський мотопром. Затарахкотіли по присадибних сотках мотоблоки та тракторці. А по менших ділянках, власникам яких недоступні чудеса китайської техніки, привидами дев’яностих зашурхотіли лопати.
Втім, навіть лопата може виявитись сучасним, комфортним в роботі та високопродуктивним інструментом. Якщо цю лопату зробив майстер. Олександр Ніколюк з Шумська на Тернопільщині прототип “лопати ХХІ століття” побачив в інтернеті. Проте перші ж прикидки показали, що інструмент можна і треба удосконалити. В результаті і з’явилася конструкція, яку ми нині представляємо читачам.
Своєрідною рамою агрегата є водопровідна труба-п’ятнадцятка. Її довжина залежить від зросту оператора і підбирається дослідним шляхом. Зверху до труби приварене двоплече руків’я-коромисло, а знизу – вирізаний з припона для худоби опорний штир. Вище від штиря, ліворуч від труби приварений ківш , вирізаний із газового балона, непридатного для експлуатації. Нижня кромка ковша заточена й загартована. Згори кромки ковша заварені опорними пластинами з триміліметрової сталі. Пластини не тільки роблять роботу з лопатою більш зручною, але й надають ковшу необхідної жорсткості. Важливо наголосити: руків’я-коромисло та ківш кріпляться до труби не паралельно! Їхні площини лежать під кутом 30 градусів одна до одної, причому ківш розвернутий далі за годинниковою стрілкою, а руків’я-коромисло ніби відстає від нього. Це добре видно на фото, що додаються.
Лопата проста в освоєнні, а робота з нею справді помітно легша від фізкультурних вправ зі звичним заступом. Виставляємо лопату кутом 45 градусів до поверхні ріллі. Наступивши ногою на опорну пластину, занурюємо ківш у ґрунт. Замість того, щоб витягати лопату з брилою землі та перевертати її – просто обертаємо інструмент за годинниковою стрілкою довкола опорного штиря. Ківш перекидає скибу вправо. Відступаємо на ширину ковша – і повторюємо операцію. Лопата залишає після себе слід цілком співставний з борозною від плуга. Автор садить під неї картоплю на присадибних п’яти сотках, перекопує землю і під овочеві грядки.
Спробували новітній інструмент і сусіди та друзі Олександра Ніколюка. Відгуки – незмінно захоплені. Адже нова лопата набагато менше навантажує спину, прес та м’язи рук, аніж звичайний заступ.
Думаю, цей інструмент зацікавить не одного домашнього умільця. А конструкція його цілком зрозуміла з фотографій та доступна для повторення в умовах домашньої майстерні.
Лопата
Поділись
