“Земля Георгія” від Антона Санченка

Дев’яності роки дев’яносто відсотків наших краян згадують як депресивно-кризову пору з галопом інфляції, зарплатою горілкою й трусами, пенсією макаронами й чайними сервізами обласних фаянсових фабрик. Суцільні безнадія та безкультур’я, злегка розбавлене “Гарячим компотом” з радіоприймача, “Територією А” і “Хіт-ріком” з телевізора та двома-трьома шедеврами сучукрліту, виданими коштом діаспорних меценатів чи європейських ґрантодавців. Проте нині, коли […]

Читати →

«Гряде любов»

Трошки шкодую, що Юлія Бондючна не видала книгою перший варіант свого роману «Гряде любов». Дописаний влітку 2013 року, він був ще шерехуватий і трошки невправний, але, як кожен твір справжньої літератури, містив прогноз на майбутнє. Зараз той прогноз виглядає просто точним відображенням реальності. А тоді прозвучав би пророцтвом, грізним і підбадьорюючим. Втім, справжньому художньому твору […]

Читати →

“Волинська височина”

Вже більше ста літ минуло з того часу, як Леся Українка написала в одному з листів: «Біда нашої літератури в тому, що писателі куди більше пишуть, як читають. А коли й читають, то все більш своє». Як показують спостереження, загальний тренд за цей час не змінився. Проте мають місце нечисленні, але яскраві винятки. Юлія Бондючна […]

Читати →

Істинно альтернативна історія

“…ми мали блискучу аристократію і можливість перетворитися в аристократичну націю. А створили для себе плебейську міфологію. А яка міфологія – така й нація” – написав колись на “Фейсбуку” Петро Кралюк, значно піднявши градус та інтенсивність однієї історико-світоглядної дискусії . Загалом дискусій нині не бракує ні в українських сегментах соцмереж, ані на шпальтах вітчизняної періодики. І […]

Читати →

“Максими” Юрія Камаєва

  «Новий носій нового прагне слова» – можемо перефразувати класику, усвідомлюючи формотворчу роль електронних соціальних мереж. Народ шукає себе не стільки в генія, скільки в гарній ретельній сварці. Як вказав свого часу Антон Санченко: український фейсбучний срач – продовження полемічної літератури XVII століття та публічних дискусій першої половини двадцятого. Відтак, саме в соціальних мережах нині, […]

Читати →

Римська кулінарія від Марка Ґавія

Марк Ґавій Апіцій. Про кулінарну справу римлян. – Львів: Апріорі, 2021 Знайомство з історією кулінарної культури світу варто починати від античних початків. Римляни сказали би “Аб ово” – “Від яйця”. Була у них така звичка, піднесена до рангу традиції – починати обід з варених пташиних яєць і закінчувати фруктами. А в часовому проміжку від яєць  […]

Читати →

Юзеф Ген та його Монтень

Історія світової літератури знає авторів, які протягом земного життя зробили не одну літераторську кар’єру, а зразу кілька. Одні літератори реалізували їх паралельно, пишучи твори різних жанрів під різними псевдонімами, як Мері Вестмакотт, вона ж Агата Кристі, чи Джо Алекс, він же Мацей Сломчинський, він же Казімєж Квасьнєвський. Роман Кацев, який провів дитинство в Російській імперії […]

Читати →

Агнєшка Осєцка: на вершинах пісенної поезії

      Сергій Синюк  Писати про Агнєшку Осєцку нібито дуже просто, а насправді – дуже важко. Просто, бо в більшості польських бібліотек можна знайти кілька біографічних і мемуарних книг про неї. Складно, бо більшість цих книг відстежують перипетії та нюанси особистого життя поетки, яке вона сама окреслила коротко і жорстко: “Моя куревсько-інфантильна біографія”. Недалеко […]

Читати →

Леопольд Тирманд: “Злий”

Сергій СИНЮК (із циклу “Рецепт бестселера по-польськи”) Найдовші черги у Варшаві першої половини тисяча дев’ятсот п’ятдесят шостого року стояли по два товари. По вершкове масло. І по роман Леопольда Тирманда «Злий». Вкотре підтвердилося правило: про себе охоче читають навіть ті люди, які зазвичай не читають нічого. Книга про післявоєнну Варшаву спричинила небачений читацький сплеск у […]

Читати →

Януш Пшимановський і його чотири танкісти

Сергій СИНЮК (із циклу “Рецепти бестселера по-польськи”) В часи моєї ранньої юності майже в кожній районній бібліотеці була шафка з книжками «для своїх і потрібних людей». Більшості читачів її навіть не показували. Стояли в тій шафці двадцятитомники Дюма та Вальтера Скотта в російському перекладі, кільканадцять безрозмірних радянських книжок «про війну і про любов», які в […]

Читати →