Олеся ТИВОНЮК, педіатр
Мимоволі довелося підслухати розмову молодої матусі і турботливої бабусі:
– От наша педіатр каже, що дітям на грудному вигодовуванні прикорм починають вводити з шести місяців…
– Багато ті ваші педіатри знають! Он я Віталикові вже в місяць крапельку соку яблучного давала, і кашку молочну з трьох варила, і сирок на молочній кухні брала!
– Ну, це колись так було… А зараз все по іншому.
– А то можна подумати, що діти інакші були… Чи ти сама не бачиш, що дитина голодна? Що там йому твоє молоко – він їсти хоче!
– Але ж якби він був голодний, то в чотири місяці не важив би вісім кілограмів… Думаю, нічого страшного не буде, якщо почекати до шести місяців, як радить лікарка.
– Бідна дитина! Морять голодом…
– А мене в три місяці ледве відрятували від крапельки соку і яєчного жовтка. Ну не готова ще дитина в такому віці засвоювати дорослу їжу.
Бабуся махнула рукою з виразом «робіть що хочете, я хотіла як краще».
Ще не так давно педіатри рекомендували починати підгодовування малюків з трьох місяців. Але Всесвітня організація охорони здоров’я наполегливо радить вводити перший прикорм з шести місяців.
Чому з шести?
За даними експертів саме в цьому віці у малюка «дозріває» шлунково-кишковий тракт і набуває здатності перетравлювати крім грудного молока й іншу їжу. Починають вироблятися ферменти.
З’являються перші зубки. І що не менш важливо – жувальний рефлекс. Дуже прикро ще й досі чути від мамів: «Приготувала овочі чи кашу, перебила на бленд ері, зробила більшу дірку в сосці і даю з пляшечки». Шановні, це абсолютно не гуманно по відношенню до вашої ж дитини! Цим ви блокуєте розвиток жувального рефлексу. На початках прикорм можна збивати блендером до однорідної субстанції. Але годувати малюка треба з ложечки! Бо скаржилась мені одна мама уже дворічного на той час хлопчика: «Ото не можу малого в садік віддати. Бо не їсть сам ні борщів, ні супів. Бо звик, що я все перебиваю і він так з пляшечки п’є». Смішно і сумно.
Якщо дитина набирає вагу відповідно до свого віку, то починати прикорм краще з овочів. Буде дуже добре, якщо першими овочами, які спробує ваш малюк будуть капуста, або кабачок. Вони найменш алергенні і легко засвоюються. Ви спитаєте: а що робити, коли дитина у вересні тільки народилася, і півроку їй виповниться тільки в березні, коли на городах тільки сніг і чорна земля, а не кабачки. Не панікувати! Виробники дитячого харчування пропонують пристойний асортимент «овочів у баночках». Або, як варіант, – варто проявити завбачливість і з осені заморозити для малюка потрібні плоди.
Вибір за вами. Але приготуєте ви овочеве пюре самі чи купите готове дитяче харчування – будьте послідовні і ретельні. Починайте з однієї-двох ложок кожного продукту. Слідкуйте протягом трьох-п’яти днів за реакцією малюка. А потім переходьте до наступного продукту: картопля, морква, цибуля, броколі. Чому так довго й нудно? Якщо дитину «обсипе», чи прявляться розлади травлення – ви зможете чітко відповіти лікарю, що й коли дитина їла, щоб остаточно вирішити – підходить цей продукт для подальшого харчування дитини, чи ні. На цей період варто завести «Харчовий щоденник малюка» і не лінуватися ретельно записувати меню, величин порцій, самопочуття дитини та реакції на їжу. Зрештою, такий блокнотик варто вести і більшості дорослих наших краян.
Нову їжу краще давати малюкові після нетривалого грудного годування, або перед ним. Дозвольте малюкові насолоджуватися природним смаком овочів та фруктів. Те, що видається вам «прісним та ніяким», ваш малюк з’їсть із великим задоволенням, а от цукор та сіль зашкодять не тільки його органам травлення, але й ніжним смаковим рецепторам.
Так само вводимо в раціон дитини каші. Спочатку гречану, рисову, кукурудзяну. А у віці семи-восьми місяців переходимо на злакові. Як з овочами, так і з кашами є вибір: або готові каші промислового виробництва, або власного приготування за допомогою старовинної «Мрії» чи кавомолки. Я особисто використовувала для харчування своїх дітей і рекомендую пацієнтам каші промислового виробництва. Мало того, що вони полегшують життя затурбованим матусям – для приготування кашу просто розводять кип’яченою злегка охолодженою водою – «фабричні» каші ще й додатково збагачені вітамінами та мікроелементами, що дуже важливо для малюка. Дітям на грудному вигодовуванні краще підійдуть безмолочні каші – це своєрідна профілактика алергії на білки коров’ячого молока. Із семи місяців у каші можна додавати вершкове масло – п’ять сім грамів на порцію. А після восьми місяців можна починати вводити до меню цільнокруп’яні каші.
Серед фруктів перевагу краще надати яблукам, бананам, персикам, абрикосам. І от не треба ганятися за заморськими диковинами: папаями й маракуями. Категорично заборонені цитрусові, через їх сильну алергенність. З тієї ж причини акуратно й вдумливо варто вводити до прикорму полуницю й малину. З семи-восьми місяців можна давати насичені вітамінами смородину та чорницю. Щодо промислових фруктових дитячих пюре є деякі застороги: багато виробників додають в пюре цукор, який не додає користі вашому малюку. Спочатку даємо однокомпонентні пюре. Потім – композиції з двох і трьох фруктів чи ягід. Також не варто забувати про печені яблука. Вони гарно засвоюються, а при їх приготуванні утворюється пектин, дуже корисний для шлунково-кишкового тракту немовляти. Така проста страва може стати чудовими ласощами як для малюка так і для мами.
«А як же коров’яче молоко? – чую питання читачок – Невже дитина може вирости без нього?». Не хвилюйтеся. Молоко потрібне і корисне, але цільному вигляді з його вживанням краще почекати хоча б до року.
