З чого почати равликовий бізнес:
а) чому саме малий сімейний бізнес?
– Розведення равликів не вимагає дорогої техніки та коштовного обладнання, які тягнуть за собою необхідність великих об’ємів виробництва, щоб розкласти суму інвестицій на якомога більшу кількість одиниць продукції. Для вирощування равликів найпотрібніші саме робочі руки. Цей бізнес зараз переходить до нас з кількох причин і одна з основних – нижча вартість робочої сили. Такий поширений нині статус заробітчанина загрожує багатьма негативами – розкол сімей, недоглянуті діти, а в кінцевому підсумку і зароблені такою ціною гроші не приносять нікому ні радості, ані щастя… Один з варіантів виходу – приватний бізнес із вирощування равликів, які мають попит за кордоном. Нащо продавати за кордон свої робочі руки, якщо можна продавати готову продукцію? До речі в процесі вирощування кожного равлика треба мінімум двічі-тричі взяти до рук. Якщо кілограм равлика це сто особин, тонна, відповідно – сто тисяч. Десять тонн – це мільйон равликів. Два мільйони рухів чекає на того, хто хоче ними займатися. Ця праця не важка. Але вимагає делікатної акуратності, яка в наших людей найкраще проявляється тоді, коли вони працюють самі на себе. Така робота може забезпечити сім’ї пристойний рівень доходу – близько двадцяти тисяч євро на рік.
б) чому саме равлики?
Насамперед тому, що це джерело білка, такого затребуваного нині у світі. Равлики поїдають листя рослин і корм, приготований із зерна та крейди, що потрібна їм для побудови мушлі – і перетворюють вуглеводні на білки. Вони мають добрі смакові та споживчі властивості. Тому в найближчі десять років пропозиція на ринку равлика не перевищить попиту.
в) чому саме Helix aspersa Muller
Тому що равлик Мюллера має найвищу поживну цінність. Він найсмачніший. Від звичайного равлика він відрізняється так само, як сортове яблуко відрізняється від плодів лісової дички. Його найважче виростити… але саме тому він і найдорожчий. До того ж збирання природного виноградного равлика призведе до неминучого скорочення популяції в загрозливих масштабах. А нашим лісам, паркам виноградний равлик потрібен як санітар.
- Скільки потрібно вкласти на старті:
а) особиста праця чи найманий персонал
Оскільки йдеться про великі обсяги нескладної роботи, яку можуть зробити люди без спеціальної підготовки, основний акцент варто зробити таки на особисту працю. Найманий працівник мусить отримувати хоча б п’ять-шість тисяч гривень. Це мінімум. Додайте сюди ще й податки – і вже вам вимальовується цифра у вісім тисяч гривень на місяць. Якщо ми працюємо десять місяців від лютого по жовтень (включно) – то щонайменше вісімдесят тисяч найманий працівник забирає. Якщо сім’я робить всю роботу самотужки – ці гроші залишаються в родині.
б) земля
В ідеалі на п’ятнадцяти сотках можна виростити п’ять тонн равлика. Тобто тридцять соток забезпечать приблизно десять тонн. 30 соток – нормальний сільський город з бараболями. Але в наших реаліях картоплю восени доводиться продавати по чотири гривні, а починаючи з лютого потрохи виносити і викидати зіпсовану, бо продати її нема кому… а в квітні-травні знову садити. То чи не краще перервати цю традицію? Розмістити на цій площі вирощування равлика. Це буде в багато разів ефективніше. Щоправда все нове лякає і більшість господарів мають за краще і далі вирощувати бараболю. Мовляв, про бараболю ми все знаємо і вона завжди виросте. Хоча ірландці в середині позаминулого століття теж думали, що картопля завжди виросте, а результат – півтора мільйони загиблих у Великий голод 1845 року.
в)приміщення, обладнання, комунікації
Приміщення потрібні двох типів: приміщення для репродукторів і теплиці. Для стартового комплекту равликів репродукторів, а це двісті кілограмів… нам треба поставити п’ять столів розмірами 2,5-3 метри завдовжки і шириною десь два метри. Можна розмістити їх у два яруси. Тобто приміщення для репродукції мусить мати щонайменше 25 квадратних метрів. Має ще бути й підсобка, де будуть зберігатися корми, де можна перевдягтися і, в ідеалі, прийняти душ. Або хоча б помити руки і сходити до туалету.
Наступне приміщення – це теплиця. Вона мусить мати площу хоча б 70-80 квадратних метрів. Для чого потрібна теплиця? Коли у вас будуть маленькі равлики, а під відкритим небом буде занадто холодно для них. У квітні-травні вночі будуть приморозки. Тому треба посіяти в теплиці перко – це рослина, яку вони полюбляють. Малих равликів виносимо, перко їх лагідно приймає. Вони в його затінку не перегріваються. Бо з теплицями є дві проблеми. Спочатку треба зберегти тепло, а потім – зробити так, щоб все живе у тій теплиці не зварилося. Втім теплиці – тема для окремої великої розмови.
- Основні етапи вирощування равликів
В загальних рисах вирощування партії равлика складається з трьох ключових етапів: репродукція, інкубація, вирощування.
В кінці сезону – десь серпень-вересень – відбираємо батьківське стадо. Ми їх поміщаємо в стан гібернації при температурі від нуля до плюс п’яти градусів (оптимально – три-чотири) при низькій вологості повітря. Вони в такій глибокій сплячці перебувають до кінця лютого. В кінці лютого ми переміщуємо в приміщення де вони житимуть. Скроплюємо водою кімнатної температури. Вони просинаються. Даємо їм корми. Насамперед – терту моркву, яка є для равликів просто «Віагрою»! А ще – подрібнене зерно і вітамінні добавки. Через кілька тижнів равлики починають спарюватися і відкладати кокони ікри – від п’ятдесяти до двохсот ікринок. Відклавши ікру равлик гине. Такий його життєвий цикл. Відкладену ікру ми інкубуємо в приміщенні з температурою близько 24-25 градусів і низькою вологістю повітря. З ікри вилуплюються маленькі. І відкладання коконів ікри, і інкубація маленьких равликів відбувається на кокосовій стружці, оскільки вона чиста і нічим не заражена. А на торфах, як ми переконалися, вірогідність інфекції майже стовідсоткова. Коли малі равлики вилупилися – ми поміщаємо їх в теплицю, де посіяне перко – гібрид пекінської капусти і ріпаку. Там вони добре адаптуються. І коли минає час пізніх заморозків, уже на початку червня, ми виселяємо равликів у відгодівельний парк. Там, під спеціальними щитами-годівницями равлики в затінку сплять цілий день. Під вечір робимо їм з допомогою системи зрошування штучний дощик і насипаємо на щити корм. Коли заходить сонце – равлики виходять, поїдають корм, поїдають рослини і на день знову ховаються. Таким чином вони виростають від початку червня до вересня. Після чого ми відбираємо найактивніших на репродукторів для наступного покоління, а ті, що відібрані для споживання йдуть в холодильник, на переробку чи в ресторан.
- Збут в Україні та експорт за кордон
Збут – це найважливіший етап, який надає сенсу усій попередній роботі. Буде збут – буде сенс вирощувати. Збут в Україні наразі досить обмежений, хоча равлик потрохи набуває популярності. Є ресторани, які починають включати їх в меню. Є люди, які готують вдома. А спільна праця на популяризацію равлика може дати чудовий результат вже у найближчі роки. Равлики цілком спроможні з розряду екзотики перейти в меню щоденного харчування українців, як це було не з одним продуктом, починаючи з уже згаданої картоплі. Тим паче, що равлики уже були на столах наших предків, причому – вельми бажаним делікатесом.
Продажі равликів за кордон цілком можливі. Більше того – це єдиний тваринний продукт, перед яким світовий ринок не наставив бюрократично-санітарних бар’єрів для експорту з України. Але без об’єднання дрібних виробників вихід на закордонні ринки неможливий. Європейські переробними хочуть мати великі однорідні партії товару. Оформити на вивезення двадцять тонн чи дві – адміністрування операції таке саме: сертифікація, лабораторні дослідження, оформлення документів. І ви розумієте різницю в ціні продукту, якщо оці витрати розкласти на двадцять тонн, а не на дві. Те саме з логістикою. Доставка двадцятитонної партії значно дешевша, аніж доставка десяти двотонних партій. Тому дуже важливе об’єднання українських виробників і створення лотів – партій товару по 10. 15, 20, 100 чи 200 тонн. У равликовому бізнесі чим більший лот – тим вища ціна. Не навпаки! А дрібні партії ще по дорозі до європейського покупця «задавлюють ціною» крупні лоти.
Усе нове – добре забуте старе. Вихід для дрібних виробників існує. Він успішно апробований. Це – створення кооперативів. В період 1922-39 років кооперативи на нашій території були,працювали і процвітали незважаючи на несприятливі обставини як великої економіки так і локальної політики. Проте наші люди асоціюють кооперативи з радянськими колгоспами, що не має під собою жодних підстав. У кооперативів немає спільної власності, кожен має власний бізнес. А кооператив – це обслуговуюча структура, яка допомагає дешевше закупити стартові матеріали, корми, інвентар, виростити, і продати. Дуже важлива інвестиція, яка помагає добре продати равлика – це спорудження потужного сучасного холодильника. Ясно що гуртом підняти й утримувати таку споруду набагато легше.
- Основні помилки равликовода-початківця
Перша помилка – жадібність. Ще О’Генрі написав, що жадібність породжує бідність. Спроби виростити зразу велику кількість і самотужки продати за грубі євро вже не раз закінчувалися провалом.
Друга помилка – навчання по інтернету. «Нащо я буду читати книжки і вивчати практичний досвід,якщо в інтернеті все написано?» – думає багато хто з наших краян. І в результаті «читання в інтернеті» роблять таке що не вкладається ні в логіку, ані у здоровий глузд. Насамперед треба їхати до тих, хто вже займається практикою. Найкраще – не на екскурсію, а попрацювати на равликовій фермі. Заінвестуйте в практичне навчання свій час – і це буде одна з наймудріших ваших інвестицій. Проте чужий практичний досвід таїть у собі одну небезпеку: він адаптований до тих мікрокліматичних умов на яких напрацьований. Ваша ділянка, ваші приміщення можуть відрізнятися в якихось дрібницях – але саме неувага до дрібниць в цій царині часто призводить до краху. Просто тому, що дрібниць у равлиководстві взагалі немає! Тому треба детально вивчати спеціалізовану літературу. Вона недешева, але без неї теж не можна. А головне – відпрацюйте в деталях свою технологію на невеликих об’ємах. І тільки відпрацьовану можете масштабувати для досягнення більших обсягів виробництва. І якщо напрацюванням цієї технології ви будете займатися самі – це завжди дасть набагато кращий результат, аніж робота людини, яка просто обмінює час на гроші. І це приводить нас до того з чого починали: чи не найкраща форма для сучасного равлиководства в Україні – сімейний бізнес.
http://https://www.youtube.com/watch?v=d78bdIuI0nE
